Позиція Верховного суду про наслідки співпраці без підписання договору

За загальним правилом бізнес-відносини здійснюються на основі договорів, укладених у письмовій формі. Незважаючи на такі вимоги законодавства, значна кількість компаній не приділяє належної уваги веденню договірної роботи, що часто призводить до зайвих витрат коштів та часу як під час ведення бізнесу, так і при врегулюванні спірних питань.

У 2018 році питання укладення договорів неодноразово розглядалось Верховним судом, який продовжує формулювати свою позицію щодо тлумачення правових норм у цій сфері.

Яскравим прикладом із останньої судової практики Верховного суду є постанова від 05.06.2018 у справі № 338/180/17. За обставинами справи до фізичної особи-підприємця звернулося товариство із пропозицією укласти договір підряду, за яким підприємець мав виготовити зі свого матеріалу та поставити дерев'яні бруси для подальшого будівництва. За результатами домовленостей підприємець підписав примірники договору підряду та неодноразово надсилав їх для підписання товариству, але остаточно договір обома сторонами так і не був підписаний. Товариство перерахувало на рахунок підприємця частину коштів, після чого останній розпочав виконання робіт. Згодом товариство звернулося до підприємця з листом-вимогою повернути вказані кошти як перераховані помилково. Підприємець добровільно кошти повертати відмовився, а тому товариство звернулося до суду та просило повернути перераховані кошти, 3% річних та інфляційні втрати.

Суди всіх інстанцій вирішили справу на користь підприємця і стягнули з товариства недоплачені кошти за виконану підприємцем роботу та поставлені будівельні матеріали. Таке рішення ґрунтується на ст. 642 ЦК України: якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зважаючи на погодження сторонами переліку та вартості робіт, часткове виконання узгоджених умов як з боку товариства (перерахування частини авансу), так і з боку підприємця (виготовлення та доставка частини брусів), Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір підряду сторони уклали. Верховний суд дійшов висновку, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Таким чином, з одного боку договір підряду мав бути вчинений письмово, але в той же час законодавство врегульовує ситуації, коли договір з тих чи інших причин не був підписаний, та визначає відповідні наслідки, які в кожному конкретному випадку в залежності від обставин ситуації можуть бути різними.

Наведений приклад ілюструє важливість письмового врегулювання відносин між сторонами. Чітке врегулювання умов співпраці, строків виконання робіт, приймання результатів, оплати, порядку розірвання договору, повернення коштів тощо дозволяє уникнути зайвих витрат часу та коштів на вирішення спору в судовому порядку в умовах невизначеності кінцевого результату.

З метою мінімізації ризиків рекомендуємо уважно ставитись до організації договірної роботи під час ведення бізнесу, зокрема:

• під час переговорного процесу узгоджувати всі істотні та інші умови співпраці та викладати їх у договорі;
• укладати договори згідно з вимогами щодо форми, у якій має бути укладений договір;
• отримувати від контрагента підписаний другий примірник договору та інші документи, пов’язані з його укладенням та виконанням, до початку виконання договірних зобов’язань;
• належним чином організовувати облік і зберігання договорів та пов’язаних з ними документів.

Конкретні рекомендації щодо договірної роботи в кожному окремому випадку вимагають юридичного аналізу з урахуванням специфіки ситуації. Працівники Аккаунтор Україна мають значний досвід у сфері договірної роботи та готові надати правову допомогу під час підготовки та опрацювання проектів договорів, аналізу шляхів вирішення вже наявних спірних ситуацій, а також проконсультувати щодо організації договірної роботи на підприємстві в цілому.