Яку систему оподаткування обирати з урахуванням специфіки роботи компанії? Обмеження спрощеної системи оподаткування

При відкритті бізнесу в Україні компанії часто звертають увагу на можливість реєстрації платником єдиного податку для зменшення податкового навантаження та спрощення введення обліку в цілому. Але чи у всіх випадках і для всіх компаній це рішення є ефективним? Розглянемо ключові розбіжності податкових систем:

1. Визначення бази оподаткування

Спрощена система визначає за базу оподаткування дохід, тобто виручку від реалізації товарів і послуг, яку платник єдиного податку отримує готівкою або безготівково за свої послуги передоплатою або постоплатою. В даному випадку можливий вибір відсоткової ставки – 5% або 3% (якщо компанія є платником ПДВ). Тобто незалежно від понесених витрат і отримання прибутку від діяльності, компанія зобов’язана оплатити з находжень на розрахунковий рахунок податок у розмірі 5%, або, у разі реєстрації платником ПДВ – 3%. На загальній системі база оподаткування – це прибуток за даними бухгалтерського обліку – саме прибуток, а не всі надходження. Прибуток розраховується як доходи мінус витрати, і застосовується ставка податку в розмірі 18%. Компанії, які тільки починають свою діяльність, часто стикаються з перевищенням витрат над доходами, адже стартап та ефективний запуск бізнесу передбачають великі капіталовкладення.

2. Бартерні операції, взаємозаліки

• На загальній системі дозволені бартери і взаємозаліки.
• На спрощеній системі оподаткування дозволена тільки готівкова та безготівкова форма розрахунків.

3. Максимальна річна сума доходу

• На загальній системі оподаткування немає обмежень у виручці.
• На спрощеній системі оподаткування обмеження в доході визначається у розмірі 1167 МЗП, що станом на 01.01.2021 становить 7 002 000 грн. У разі перевищення отриманого доходу передбачено примусовий перехід на загальну систему оподаткування. Також при переході на загальну систему оподаткування виникають спірні моменти у визнанні доходів. Адже, якщо дохід оплачений, але не реалізований в період перебування на спрощеній системі оподаткування, він включається в дохід в період реалізації на загальній системі оподаткування згідно з правилами П(С)БО – тобто, виникає ризик подвійного оподаткування.

4. Обмеження у видах діяльності

При використанні спрощеної системи оподаткування є певні обмеження: існує визначений перелік видів діяльності, які заборонені на єдиному податку – наприклад, торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, діяльність страхових агентів і брокерів, діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту.

5. Обмеження внесків у статутний капітал

У статутному капіталі сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, не повинна перевищувати 25 %. Тобто, якщо засновник є нерезидентом, компанія автоматично не може обрати спрощену систему оподаткування.

З вищенаведеного випливає, що перебування на єдиному податку може бути вигідне для високорентабельних підприємств, доходи яких значно перевищують понесені витрати. Якщо при відкритті компанії ви плануєте мінімальні вкладення, але високі доходи, є сенс звернути увагу на спрощену систему оподаткування, якщо плановий річний дохід не перевищуватиме 7 млн грн. Загальна система оподаткування, навпаки, вигідна для підприємств з невисокою рентабельністю та підприємств, які для початку ефективної діяльності мають понести відчутні витрати – відкрити виробництво, найняти персонал, закупити основні засоби , адже сума податку при таких результатах діяльності буде мінімальною.

Отже, прийняте рішення щодо обрання системи оподаткування має бути зважене і прораховане, виходячи з планового обсягу реалізації та відповідного виду діяльності.

Фахівці Accountor допоможуть зробити правильний вибір системи оподаткування з урахуванням особливостей Вашого бізнесу.