ТОВ-дайджест: статут, статутний капітал і органи правління
Цілком очевидно, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон) не міг не торкнутись таких базових для діяльності будь-якого ТОВ понять, як статут, статутний капітал і органи правління ТОВ. Нововведення, впроваджені Законом, можна цілком назвати революційними й незвичними для українського бізнесу. Детальніше про них – нижче.
1. Без обмежень. Перш за все згадаємо про зняття кількісного бар’єру для заснування та існування ТОВ. Як ми пам’ятаємо, раніше кількість учасників ТОВ обмежувалась однією сотнею осіб. Наразі цю вимогу відмінено, що позитивно оцінюється в бізнес-середовищі, оскільки дотепер засновники, яких було більше, ніж сто, вимушено обирали організаційно-правову форму акціонерного товариства, що в майбутньому передбачало багато додаткових (й доволі обтяжуючих) дій стосовно регуляторів ринку цінних паперів. Відтепер законодавець не нав’язує акціонерне товариство для великої кількості засновників.
2. Статут і нові правила. Для засновників (і учасників) ТОВ впроваджено нове полегшення щодо обов’язкових вимог до змісту статуту. Згідно нових правил, статут ТОВ повинен містити всього три обов’язкових пункти: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього. Уся інша інформація міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, куди вноситься шляхом заповнення та подання відповідних заяв. Це значно зменшує «паперову» роботу й спрощує процедуру внесення змін до статуту. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства, справжність підписів яких засвідчується нотаріально, однак зміни до статуту товариства підписуються лише тими учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін.
3. Новели статутного капіталу. Все, що стосується статутного капіталу, зазнало суттєвих змін. Відтепер, якщо статут не передбачає інше, кожен учасник ТОВ повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації цього товариства. З одного боку, строк зменшено вдвічі порівняно з попередніми правилами. З іншого боку, учасникам ТОВ надано можливість самим визначити цей строк в статуті. Також законодавець вирішив більш ретельно зайнятись «злісними неплатниками» статутного капіталу та ретельно прописав дії ТОВ у такому випадку. Так, у випадку несплати кимось з учасників ТОВ своєї частки у встановлений термін, йому надсилається попередження про це і надається додатковий строк для сплати (не більше 30 днів). Попередження надсилає директор ТОВ, він же визначає конкретний строк для сплати (якщо цей строк не передбачений статутом). Якщо і в цей строк частка не буде сплачена, то на вимогу директора скликаються загальні збори, які мають прийняти одне з таких рішень:
- про виключення учасника, який має заборгованість;
- про зменшення статутного капіталу на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
- про ліквідацію товариства;
- про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками.
Останній пункт є новим і значно розширює вибір дій учасників ТОВ в разі несплати частки в статутному капіталі.
Що стосується збільшення статутного капіталу, то тут Закон передбачає можливість його збільшення не лише за рахунок додаткових внесків учасників (як зараз), але й за рахунок нерозподіленого прибутку. При цьому, Закон встановлює переважне право учасників на здійснення додаткових вкладів, тоді як треті особи зможуть здійснювати додаткові вклади лише після реалізації учасниками свого переважного права. Більше того, Закон навіть передбачає можливість укладення договору між товариством та учасником та/або третьою особою про внесення додаткового вкладу.
Щодо зменшення статутного капіталу – Закон зменшує строк, протягом якого до ТОВ можуть звернутись кредитори, яких було повідомлено про зменшення капіталу. Із набранням чинності Законом такий строк становитиме 30 днів (наразі законодавство прямо не визначає такий строк, але передбачає, що рішення про зменшення статутного капіталу набирає чинності через 3 місяці з дати державної реєстрації саме з метою захисту інтересів кредиторів).
Важливо! Закон нарешті скасовує заборону на переведення (конверсію) боргу у частку в статутному капіталі Товариства. Як уже зазначалось вище, Закон містить загальне нормативне правило щодо того, що «вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом». В розвиток цього, відповідно до Глави VIII Закону «Прикінцеві та перехідні положення», з тексту ЦК виключається ст. 144, яка передбачає вказане вище обмеження.
4. Органи управління – ревізійна комісія vs наглядова рада. Торкнулися зміни й органів управління товариствами. Так, замість ревізійної комісії нагляд за діяльністю директора товариства здійснюватиме наглядова рада. На відміну від ревізійної комісії, передбаченої Законом України «Про господарські товариства», створення наглядової ради «новим» Законом визнано необов’язковим. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства. Ще однією відмінністю від ревізійної комісії є те, що члени наглядової ради необов’язково мають бути учасниками товариства. З членами наглядової ради укладаються цивільно-правові договори або трудові контракти. З боку товариства ці договори (контракти) підписує уповноважена загальними зборами особа (не обов’язково директор). За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені.
В цілому, новели Закону, що стосуються таких «китів» ТОВ, як статут, статутний капітал й органи управління, розцінюються позитивно й знімають низку обтяжливих вимог для учасників ТОВ, як дійсних, так і перспективних. Окремо слід відзначити включення диспозитивності до норм, що раніше регулювали вищевказані правовідносини виключно в імперативному ключі.
Цей допис є черговим у серії коротких інформативних статей – так званому, ТОВ-дайджесті, - кожну з яких буде присвячено певній зміні або нововведенню, що запроваджені Законом. Юристи нашої компанії також будуть раді надати будь-яку індивідуальну консультацію стосовно діяльності Вашого ТОВ в світлі цих законодавчих змін.
Ми будемо раді поділитися з Вами нашим досвідом та рекомендаціями!
