Skip to main content
Стаття

Ділова мета та її особливості

Шановні Клієнти!

Продовжуємо інформувати вас про важливі моменти, які необхідно знати та вхаровувати в вашій бізнес-діяльності.

23.05.2020 в Податковому Кодексі України (далі – ПКУ) поняття розумної економічної причини (далі - ділова мета) було розширено. Відповідно до ст. 14.1.231. ділова мета — це причина, яка може існувати лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, що, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Вважається, що господарська операція не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

  • Головною метою або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  • У зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Операції, щодо яких  ПКУ вимагає обґрунтування ділової мети по роках змінювались наступним чином:

2020

операції з нерезидентами

2021

контрольовані операції

2022

контрольовані операції та неконтрольовані операції, які здійснюватимуться з «ризиковими» резидентами (відповідно до спеціальних переліків Кабміну) та витрати по ТМ на користь нерезидента

Проте поняття ділової мети і раніше активно застосовувалось податковими органами при податкових перевірках та письмових запитах, що призводило до зняття з витрат операцій, які на їх думку не мали ділової мети. Операції з нерезидентами потенційно є об’єктом високого інтересу з боку податкових органів.  Численна судова практика підкреслює, що для відображення будь-яких господарських операцій у податковому обліку необхідна наявність розумної економічної цілі і лише наявність документу (звичних для нас договорів, актів, накладних, платіжних документів, тощо) вже недостатньо, оскілки відповідно до Закону про бухгалтерський облік не доводить факту здійснення операції і  може ставитися під сумнів. Тому вкрай важливо здійснювати обґрунтування, що операція мала ділову мету. Найвищої уваги зазвичай заслуговують внутрішньогрупові операції, консультаційні, маркетингові, агентські послуги тощо, отримання позик та прав користування нематеріальними активами.

Обґрунтування ділової мети:

Для доведення обставин наявності ділової мети необхідно дослідити та розкрити суб’єктивну складову господарської діяльності платника податків, а саме: цілі, наміри та очікування.

Нижче наведено перелік заходів, які необхідно вжити платнику податків для обґрунтування наявності ділової мети:

  • проаналізувати та забезпечити наявність укладених договорів, додаткових угод, специфікацій;
  • розробити планову (бізнес-план, огляд ринків, аналіз кон’юнктури ринку тощо) та поточну (протоколи, звіти, висновки тощо) супутню документацію;
  • проаналізувати збиткові операції;
  • підготувати щорічну документацію з трансфертного ціноутворення з обґрунтування наявності ділової мети щодо контрольованих операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг) або звіт про ділову мету як частину документації з трансфертного ціноутворення без подання звіту про контрольовані операції.

Accountor Ukraine наполегливо рекомендує забезпечити наявність доказової бази наявності ділової мети.

 

Теґи

Share